забивать
—
Забивать, забить голову кому (разг.). Забивати, забити (захаращувати, захарастити) голову кому; задурювати, задурити кого; дурити, задурити голову кому.
—
Забивать кого (в работе) (перен. разг.). Перевершувати (заломлювати, заломляти) кого (в роботі).
—
Забить в барабаны. Забарабанити (затарабанити); (дрібно) задріботіти.
—
Забить в колодки. Забити в диби (в дибиці, у скрипиш);
(лок.) здибати. ||
Забили в скрипицю Та й повезли до прийому. Шевченко. Ноги здибають, руки сплутають i везуть до прийому. Руданський. —
Забить до полусмерти кого. Мало дух не вибили з кого; тільки-но живого пустити.
—
Забить нож, топор. Затупити ніж, сокиру.
—
Забить себе в голову что (разг.). Забрати собі в голову що.
—
Забить тревогу. Ударити на сполох (на ґвалт).
Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.