звезда

— Верить в свою звезду.
Вірити в свою (щасливу) зірку; покладатися на долю.
— Его звезда угасает, закатывается (книжн.).
Його слава никне (падає); його день вечоріє.
— Звёзд с неба не хватает (разг. ирон.).
Зірок з неба не знімає (не здіймає); не є ніяке світило; розумом всіх не повершив (не зломив).
— Звёзды с неба хватает.
Зорі з неба збиває (стягає). Бога за бороду (за ноги) ловить. Пр. (ірон.) Усі розуми поїв. Пр.
— Падающая звезда.
Падуча (летюча) зірка; (іноді розм.) мигунець.
— Родиться под счастливой звездой.
Під щасливою зіркою народитися (вродитися); щасливою годиною вродитися; народитися на щасливій землі (планеті). || Під такою зіркою вродився (народився). Пр.
— Считать звёзды (разг.).
Байдикувати; бити байдики (баглаї); ґави ловити; витрішки купувати (продавати).
— Утренняя звезда.
Світова (ранкова, вранішня, досвітня) зірка (зоря).

Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.