набирать

— Набирать высоту (перен.).
Набирати висоти; підноситися у високості.
— Набирать, набрать в долг.
Набирати, набрати на борг (набір, давн. на віру); боргувати, поборгувати; позичати, напозичати, напозичатися.
— Набирать темп.
Набирати темпу.
— Набрал на себя непосильно много работы, обязанностей.
Понад силу набрався роботи, обов'язків; обібрався роботи, обов'язків; (образн. розм.) набрав, як віл на роги, обов'язків; набрався, як май груш.

Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.