давай

— Давай (-те) бежать (удирать) от кого, откуда.
Утiкаймо від кого, звідки.
— Давай (-те) беречь, будем беречь.
Бережім о (шануймо). || Любімо, шануймо, бережімо природу, вічне джерело нашого життя і нашої творчості! Рильський.
— Давай (-те) бороться, будем бороться.
Борімося; змагаймося. || Борімось за любов до мови й літератури, за братерське спілкування всіх народів, усіх чесних людей на землі! Рильський. Берімось краще до роботи, Змагаймось за нове життя! Українка.
— Давай (-те) бросим, оставим кого, что.
Покиньмо (лишімо, залишимо, облишмо) кого, що.
— Давай (-те) будем последовательными.
Будьмо послідовними (консеквентними). || Будьмо консеквентними, не відділяймо слова від діла... Коцюбинський.
— Давай (-те) вести.
Ведімо.
— Давай (-те) вернёмся, возвратимся.
Вернімося, повернімося. || Але повернімося до гармати... Довженко.
— Давай (-те) возвращаться, будем возвращаться.
Вертаймося, повертаймося. || Війні шабаш! Вертаймося додому. Мирний.
— Давай (-те) возьмём.
Візьмімо. || А що ж, каже, візьмім, Насте! — Візьмімо, Трохиме! Шевченко.
— Давай (-те) вспомним.
Згадаймо. || А згадаймо, може, серце хоч трохи спочине. Шевченко.
— Давай (-те) встанем.
Устаньмо. || Напроти зловісних ударів і хмар Устаньмо, єднаймося, молод і стар. Рильський.
— Давай (-те) выберем, изберём.
Виберімо, оберімо. || Ми ж оберімо гідного... Рильський.
— Давай (-те) выпьем.
Випиймо. || Ой випиймо, родино, Щоб нам жито родило. Н. п.
— Давай (-те) говорить, будем говорить.
Говорімо. || Стиха говорімо... Н. п.
— Давай (-те) держаться, будем держаться.
Держімося (тримаймося). || Затявся пан, держімось і ми. Коцюбинський.
— Давай (-те) запоём.
Заспіваймо. || Про Улянку харків'янку заспіваймо пісню. Воронько.
— Давай (-те) идти, идём, идёмте, будем идти.
Ходімо; (іноді) ідімо. || Ходімо й ми мерщій. Головко.
— Давай (-те) и мы будем благоразумными.
Будьмо й ми при розумі; маймо й ми розум.
— Давай (-те) не отделять, не будем отделять.
Не відділяймо (не відокремлюймо). || Не відділяймо слова від діла... Не лякаймось великості праці, не жахаймось дороги важкої... Коцюбинський.
— Давай (-те) не терять, не будем терять чего.
Не тратьмо (не втрачаймо) чого. || Не тратьмо надії в літа молодії... Українка.
— Давай (-те) отберём.
Відберімо). || Одберімо хліб свій кривавий... Коцюбинський.
— Давай (-те) петь, будем петь.
Співаймо. || Весняного ранку співаймо, сестрице, веснянку. Українка.
— Давай (-те) побежим.
Побіжімо. || Побіжімо, сестро! Мирний.
— Давай (-те) поговорим.
Поговорімо (побалакаймо). || Посідаймо рядком та побалакаймо ладком. Мирний.
— Давай (-те) погуляем.
Погуляймо. || Погуляймо та пісеньку заспіваймо. Шевченко. Погуляймо, дочко, на радощах. Мирний.
— Давай (-те) подождём, подождёмте.
Почекаймо (зачекаймо), підождім(о), заждімо. || Почекаймо, більше чекали... Головко.
— Давай (-те) подумаем.
Подумаймо (погадаймо, поміркуймо). || Подумаймо, лишень, від чого-то люди бідніють. Квітка-Основ’яненко.
— Давай (-те) поедем, поедемте, едем, едемте.
Поїдьмо, їдьмо. || Поїдьмо зі мною. Тут до району недалечко. Вишня.
— Давай (-те) ж пожелаем, пожелаем же.
Побажаймо же. || Побажаймо ж Михайлові Венедиктовичу довгих років безхмарного життя... Рильський.
— Давай (-те) поженимся.
Одружімося, поберімося, поженімося. || Галю... поберімося собі... Я не можу без тебе жити. Квітка-Основ’яненко.
— Давай (-те) поклянёмся.
Присягнімо (поклянімося). || Присягнімо ж, товариші, ніколи не забути їх! Яновський.
— Давай (-те) понесем, понесёмте.
Понесімо. || Розійдімось ми парусами сонця, понесімо світло в темні закутки... Розпливімось глибокими річками, зросімо рідну землю, і «як дівочі вінки зазеленіють наші ниви». Коцюбинський.
— Давай (-те) посидим.
Посидьмо. || Та що, посидьмо... Українка.
— Давай (-те) посмотрим.
Подивімося, (погляньмо). || Погляньмо хоча б на початок... Рильський.
— Давай (-те) почтим.
Ушануймо. || Сьогодні вночі... забили нашого дорогого товариша... Вшануймо його світлу пам'ять мовчанням... Головко.
— Давай (-те) продолжать работу.
Працюймо далі; (іноді) продовжуймо роботу (працю).
— Давай (-те) пройдёмся, пройдёмтесь.
Пройдімося. || Пройдімось безлюдними вулицями Києва, прислухаймось до перешіптувань, зазирнімо в оселі багатих і бідних... Довженко.
— Давай (-те) прославлять, давай (-те) прославим.
Уславляймо, уславмо.
— Давай (-те) разрешим вопрос.
Розв'яжімо питання (справу). || Отже розв'яжімо ту справу вдвох. Рильський.
— Давай (-те) расходиться, будем расходиться.
Розходьмося. || Розходьмося, хлопці! Головко.
— Давай (-те) славить, будем славить.
Славімо.
— Давай (-те) соберёмся.
Зберімося. || Зберімося колись. Яновський.
— Давай (-те) сядем, сядемте.
Сядьмо, (до багатьох) посідаймо. || А ми заспіваймо, а ми посідаймо... Шевченко.
— Давай (-те) ударим.
Удармо.
— Увидел и давай меня бить.
Побачив і ну (та й давай) мене бити; побачив і раптом почав мене бити.

Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.