давать

— Давай бог ноги.
Хода (ходу) в ноги; шуги; зник. || А по добридню та й шуги — бувайте здорові, шукайте вітра. Вовчок.
— Давать, дать в долг.
Боргувати, поборгувати, вірити, навіряти, повірити; (про товар) давати, дати набір (на борг).
— Давать, дать взаймы.
Позичити, позичати; у позику (позичково) давати, дати.
— Давать, дать волю кому.
Давати, дати волю (попуск) кому; попускати, попустити кому; розв'язати світ кому.
— Давать, дать волю рукам (разг.).
Давати, дати волю рукам; удаватися, удатися до сили (до насильства).
— Давать, дать дорогу кому.
Давати, дати дорогу кому; звертати, звернути з дороги кому; уступатися, уступитися з дороги кому.
— Давать, дать завтрак, обед...
Давати, дати сніданок, обід...; справляти, справити (споряджати, спорядити, ставити, поставити) сніданок, обід...
— Давать, дать знать о себе.
Давати, дати знати про себе; давати, подати звістку про себе; (докон.) об'явитися.
— Давать, дать маху, промаху (перен. разг.).
Давати, дати маху (хиби); хибити, схибити, змилити; помилятися, помилитися на чому; (іноді) осковзнугися; (образн. розм.) шпака вбити; (зниж.) хука дати.
— Давать, дать место.
Давати, дати місце кому; уступатися, уступитися кому.
— Давать, дать нагоняй (разг.).
Нагінку (прочухана, прочуханки) давати, дати кому; наганяти, нагнати холоду кому; вимовляти, вимовити кому; струнчити, наструнчити кого; (образн. давн.) переганяти, перегнати на гречку (через росу) кого.
— Давать, дать начало (книжн.).
Класти, покласти (робити, зробити) початок чому, чого; давати, дати початок (почин) чому; (зрідка) складати, скласти (закласти, заложите) початок чого; зачинати, започинати що.
— Давать, дать ногам волю.
Давати, дати ногам волю; кидатися, кинутися (пускатися, пуститися, ударятися, ударитися, іноді узяти) бігти; кидатися, кинутися навтіки (навтікачі).
— Давать, дать отпор кому.
Давати, дати відсіч кому; опір ставити, стати проти кого; опиратися, опертися кому; давати, дати кому відкоша.
— Давать, дать очную ставку.
Зводити, звести на очі (віч-на-віч) кого з ким.
— Давать, дать повод для чего.
Давати, дати привід (приключку, зачіпку) до чого; спричинятися, спричинитися до чого.
— Давать, дать показание (о свидетелях).
Давати, дати (складати, скласти) свідчення, свідкувати, свідчити, посвідчити; бути за свідка; (про звинуваченого) давати, дати зізнання; зізнатися.
— Давать, дать понять кому.
Давати, дати на здогад (на розум) кому; давати, дати зрозуміти кому.
— Давать, дать пощёчину (разг. вульг.).
Давати, дати в лице; давати, дати ляпаса (ляща, поличника).
— Давать, дать себе в чём отчёт.
Усвідомлювати, усвідомити собі що; бути свідомим чого; здавати, здати собі справу (звідомлення) з чого, про що.
— Давать, дать слово кому.
Давати, дати (надавати, надати) слово кому.
— Давать, дать телеграмму.
Подавати, подати телеграму; (розм.) бити (ударити) телеграму.
— Давать, дать ход делу.
Давати, дати хід справі; зрушити справу.
— Давши слово — держись, а не давши — крепись.
Мовивши слово, треба дотримати (додержати) його (треба бути паном його). Пр. Давши слово — держись, а не давши — кріпись. Пр. Лучче не обіцяти, як слова не держати. Пр. Сказано — зв'язано. Пр. Сказано — що написано. Пр. Не роби з губи халяви. Пр.
— Дай-ка, дайте-ка.
Дай лишень (лиш), дайте лишень (лиш); дай-но, дайте-но; (зниж.) ке лиш, кете лиш. || Кете лиш кресало. Шевченко.
— Даст Бог день, даст Бог и пищу.
Дасть Бог день — дасть і пожиток. Пр. Дав Бог роток, дасть і шматок. Пр. Хто дав зуби — дасть і хліб до губи. Пр.
— Дать в замену.
Дати на заміну (навзамін, натомість); (іноді) підставити.
— Дать в зубы, по затылку, подзатыльник, по загривку, по шее.
Дати в зуби (загилити по зубах) кому; дати потиличника; дати (загилити) по потилиці; (образн.) нагодувати потиличниками; спотикача дати.
— Дать делу другой оборот.
Повернути справу інакше.
— Дать ещё при жизни.
Ще за життя (давн. за живота) дати; (образн.) теплою ще рукою дати.
— Дать знать о ком, о чём.
Дати знати про кого, про що; дати, подати звістку про кого, про що; оповістити про кого, про що.
— Дать какую-либо малость, малую толику.
Дати якусь дещицю (зрідка трощицю); перекинути щось кому.
— Дать клятву.
Дати присягу (клятву); заприсягтися (поклястися, заклястися).
— Дать на слово.
На віру дати; повірити на слово.
— Дать по уху, в ухо кому.
Заїхати в вухо кому.
— Дать разговору иной оборот.
Повернути (звернути) розмову на інше.
— Дать сдачи.
Дати здачі (решту); (перен.) відплатити кому.
— Дать себе труд (книжн.).
Завдати собі праці (роботи).
— Дать себя знать, помнить, почувствовать.
Датися знати кому; датися (дати себе) узнаки (утямки, у пам'ятку); увіритися; упектися; дошкулити (допекти) кому; дати пам'яткового кому.
— Дать себя подговорить, обмануть.
Датися на підмову; дати себе підмовити (одурити).
— Дать тумака (разг.).
Стусана (штовхана, штурхана) дати.
— Дать тягу, стрекача, стречка.
Дати тягу; дременути (чкурнути); п'ятами накивати; драпонути (дати дропака, дріпака); дмухнути (дати дмухача); дати (дмухнути) драла; (діал.) дати лиги.
— Дать указания.
Дати вказівки; (іноді) дати навід.
— Не давать, не дать в обиду кого.
Не давати, не дати скривдити кого.
— Ни дать, ии взять.
(прикм.) Викапаний (достотний, нестеменний, лок. нестеменнісінький); (присл.) достоту (точнісінько, нестеменно, лок. нестеменнісінько) такий, як.
— Ровно ничего не дал.
Нічогісінько не дав; і на нігтик не дав (не покинув).
— Я тебе дам!
Я тобі дам!; ось я тобі!

Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.