ефір
ефір; ч. (гр.) 1. За уявлення давніх греків, сонцесяйний верхній шар повітря, де перебували боги.
2. Гадане середовище, яке нібито заповнювало проміжки між частинками і весь світовий простір. Існуванням Е. прагнули пояснити поширення світла тощо.
3. Клас органічних сполук, що складаються з двох радикалів, пов'язаних між собою атомом кисню.
Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.