єпископ
єпископ; ч. (гр., букв. - наглядач, охоронець) 1. Вищий духовний чин у християнській церкві.
2. У Стародавній Греції - політичний агент, що його Афіни засилали в союзні держави для нагляду за виконанням союзницьких договорів.
3. У ранньохристиянських громадах 2 ст. - виборна особа, що відала майновими й судовими справами.
Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.