єпископ

єпископ; ч.
(гр., букв. - наглядач, охоронець)
1. Вищий духовний чин у християнській церкві.
2. У Стародавній Греції - політичний агент, що його Афіни засилали в союзні держави для нагляду за виконанням союзницьких договорів.
3. У ранньохристиянських громадах 2 ст. - виборна особа, що відала майновими й судовими справами.

Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.