чек

чек; ч.
(англ.)
1. Складений за встановленою формою документ, який містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) кредитній установі сплатити певну суму грошей чекодержателеві.
2. Талон каси, що стверджує сплату певної суми за товар або надання послуги.
Див. також:
акредитив,
бони,
ваучер,
вексель,
облігація,
сертифікат

Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.