Бубка Сергій Назарович
Народився в селi Кам’яний Брід поблизу Луганська. З десяти років почав займатися легкою атлетикою. Рано обрав своєю спортивною спеціальністю стрибки з жердиною. Навчався в дитячих спортивних школах Луганська і Донецька. Його тренер на все спортивне життя — В.А.Петров рано розпізнав у ньому талант стрибуна. Але перших значних результатів у стрибках з жердиною досяг його старший брат Василь — у 1978 р. він став майстром спорту. Сергій Бубка в 1980 р. також виконав норматив майстра спорту, ставши чемпіоном СРСР серед юнаків. У 1981 р. став срібним призером на чемпіонаті СРСР серед дорослих і був вклю-чений у збірну країни. В Гельсінкі на чемпіонаті світу з легкої атлетики в 1983 р. завоював золоту медаль з результатом 5,70 м, йому надано звання заслуженого майстра спорту. Далі пішов нинішній шквал його переможних виступів і рекордів, — рахунок тільки рекордів світу йшов на десятки. Бубка — шестикратний чемпіон світу. Йому належать фантастичні світові рекорди: 6,14 м на стадіоні та 6,15 м в закритому приміщенні.
Як видатне спортивне досягнення розцінила світова громадськість стрибок Сергія Бубки 13 липня 1985 р. на паризькому стадіоні, коли він подолав небувалий рубіж — 6 метрів. Авторитетні спортивні фахівці вважали, що стрибок Бубки ознаменував початок «нової ери» в стрибках з жердиною. Журналісти писали ще більш захоплено: «Бубка — на шостому небі», «Бубка летить над Парижем», «Стрибок у XXI сторіччя», «Бубка — надлюдина жердини», «Легкоатлетичний космос підкорено». Париж для Бубки був щасливим: за рік до цього він встановив тут один зі своїх перших світових рекордів — 5,88 м, а в січні 1985 р. виграв Перші Всесвітні ігри в закритому приміщенні. Після цього одні змагання змінювали інші: першості світу та Європи, СРСР та України, престижні легкоатлетичні турніри. Сергій Бубка упродовж майже двох десятків років демонструє завидне спортивне довголіття і видатні результати. Його участь у змаганнях — завжди свято для багатотисячних глядачів. Любителям спорту запам’яталася драматична дуель двох визначних радянських спортсменів Сергія Бубки і Родіона Гатауліна на Іграх доброї волі в Москві в 1986 р. Її виграв з черговим світовим рекордом 6,01 м Сергій Бубка, причому його стрибок був феноменальним — із запасом над планкою на 20-25 см. Вручаючи йому золоту медаль Ігор доброї волі, президент Міжнародного Олімпійського комітету Хуан Антоніо Самаранч з усмішкою зауважив, що, коли йому трапиться така можливість, він залюбки готовий повторити цю приємну процедуру і на інших Іграх — Олімпійських. Він став пророком — Сергій Бубка виграв і Олімпіаду в Сеулі. Особисті досягнення С.Бубки істотно підвищили престиж стрибків з жердиною. Завдяки його блискучим виступам Міжнародній федерації легкої атлетики вдалося збільшити річний бюджет з 50 тис. доларів до декількох сотень мільйонів. У січні 1990 р. Сергій Бубка прийняв незвичайне на той час рішення: відмовився від призначеної йому Держкомспортом СРСР стипендії. Він пояснював це так: «Я не збираюся повторювати сумний досвід численних видатних радянських атлетів, що заробляли для держави десятки і сотні тисяч доларів, а самі наприкінці кар’єри залишалися біля розбитого корита. На Заході ніхто не вважає ганебним суміщати спорт і бізнес. І вам пора б уже замість порожньої балаканини про «масовість і майстерність», від якої не додається ані того ані іншого, починати жити за законами цивілізованого світу». Незабаром С.Бубка зареєстрував у Донецьку приватне підприємство «Спортивний клуб Сергія Бубки». Пріоритетним завданням клубу стала орга-нізація супертурніру стрибунів з жердиною. Сергій Бубка вже відтоді плекав свою честолюбну мрію — організувати в Донецьку такий турнір, що з часом перетвориться на змагання світового класу, як знамениті тенісні Уїмблдон або «Тур де Франс». Перший турнір, що відбувся в Донецьку 17 березня 1990 р., можна сказати, мав французькі корені. У той час у Греноблі щорічно проводилися під дахом змагання стрибунів з жердиною «Masters de la Perc-he», і Бубка, гарантуючи свою участь у них, запропонував про- вести немовби другу частину гренобльського турніру на тиждень пізніше в Донецьку — в тому ж складі і під тією ж назвою: «Майстри жердини». Французи дали згоду, спонсором виступила паризька фірма «Eurosport Communication». Цей турнір вдався на славу, а сам Бубка стрибнув на ньому на рекордну висоту — 6 м 05 см. З цього часу починає відлік нова іпостась С.Бубки-спортсмена. Турнір «Зірки жердини» в 1999 р. відбувся вдесяте, набуваючи все більшої популярності. Сам С.Бубка, восьмиразовий переможець цього турніру, встановив на ньому ряд видатних результатів: 1990 р. — 6,05 (світовий рекорд), 1991 р. — 6,11 (світовий рекорд), 1993 р. — 6,15 (світовий рекорд). Перший тест на випробування турнір пройшов два роки тому, коли С.Бубка, упродовж семи років беззмінний його переможець, через травму не вийшов на старт. Багато хто тоді вважав, що без світового рекордсмена змагання втратять сенс. Однак такого не сталося. В 1999 р. С.Бубка знову через травму прибув на турнір на милицях, але турнір все одно мав величезний успіх. Видатний стрибун з жердиною француз Жан Гальфйон сказав після турніру 1999 р.: «Схоже, що Бубка та його компаньйони змусили полюбити наш вид спорту всіх жите-лів міста — такого ажіотажу я не бачив ніколи. Тепер можна померти спокійно: нічого незвіданого у стрибках з жердиною для мене не залишилося». Спортивне довголіття Сергія Бубки — один з феноменів сучас-ного спорту. Ось, приміром, його результати в 1996 р., після майже двох десятиріч спортивної кар’єри: 28 січня, Донецьк, «Зірки жердини» — 5,90; 2 лютого, Нью-Йорк — 5,85; 10 лютого, Париж — 5,80; 14 лютого, Москва, «Російська зима» — 5,80; 18 лютого, Льєвен — 5,95; 5 травня, Ріо-де-Жанейро — 5,70; 18 травня, Атланта, «Гран-Прі» — 6,02; 26 травня, Юджин — 5,70; 7 червня, Москва, «Меморіал Знаменських» — 5,90; 28 червня, Париж, «Гран-Прі» — 6,00; 10 липня, Ніцца, «Гран-Прі» — 5,70. Проникливо охарактеризував Сергія Бубку-спортсмена президент Міжнародної федерації легкої атлетики Прімо Нібіоло ще десять років тому: «Сергій Бубка, сміливий, упевнений в собі, життєра-дісна молода людина, — видатний спортсмен. Спостерігаючи, як він завзято б’є рекорд за рекордом, починаєш вірити в те, що можливості людини безмежні. Сергій Бубка буде сьогодні немовби спортивним символом не тільки радянської, але й світової легкої атлетики. Атлет, що прагне завжди бути на висоті». С. Бубку полюбив увесь світ. Секрети його успіху та видатних спортивних результатів — не тільки у високих атлетичних якостях, вони криються в особистості спортсмена. Сергій любить повторювати: «Мені стає справді цікаво виступати лише тоді, коли планка підні-мається трохи вище, ніж рекордна висота, і нічого з собою вдіяти не можу». Його виступи завжди видовищні й емоційні, і за це його цінують численні любителі спорту. В Донецьку споруджено пам’ятник С.Бубці.
Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.