абищо

БЕЗГЛУЗДЯ (думки, висловлювання, слова і т. ін., позбавлені здорового глузду), НІСЕНІТНИЦЯ, НОНСЕНС книжн., ДУРІСТЬ розм., ДУРОЩІ мн., розм., ГЛУПСТВО рідше, АБСУРД підсил., БРЕДНЯ (БРИДНЯ) підсил.; АБИЩО, АХІНЕЯ підсил. розм., ДУРНИЦЯ підсил. розм., ДУРНИЦІ мн., підсил. розм., ЄРЕСЬ підсил. розм., БОЗНА-ЩО підсил. розм., КАЗНА-ЩО підсил. розм., ЧОРТЗНА-ЩО підсил. фам. (звичайно із сл. говорити, верзти, вигадувати і т. ін.); АЛОГІЗМ книжн. (вислів, що суперечить логіці); АБРАКАДАБРА (безглуздий набір слів); ТАРАБАРЩИНА розм. (слова, висловлювання і т. ін., безглузді і незрозумілі). Невже безглузде слово "жить" Страшніш безглуздя слова "вмерти" (В. Еллан-Блакитний); Юлія очевидно наговорила мамці купу нісенітниць про свого "наставника" в поезії (П. Колесник); Ви дозволили собі опублікувати статтю в журналі, в якій гіпотезу знову ж таки дозволили собі подати, як наукове відкриття. Це нонсенс (Н. Рибак); Яка непростима дурість зірвалася з його язика (Ю. Шовкопляс); Ви не могли побудувати іншої гіпотези, крім цієї дурної здогадки, що я прищеплюю людям якусь заразу, - Боже, яке глупство! (Ю. Смолич); - Ніколи і на думку не спало б, що мої наміри відносно Людмили можна і так тлумачити. Який абсурд (А. Головко); - Дурниця! - спалахнув Грицько. - Кіндрат? Отой конопатий? Та він і жонатий до того ж. Бредня! (А. Головко); Пекло і рай - бридня. Нехай собі вірять у це мачуха, Ганка. А він не вірить (Б. Харчук); (Другий відпущеник:) От і все неправда! Верзе абищо! Ти не слухай, пані. Я розкажу доладніше (Леся Українка); (Слідчий:) Перестаньте дурниці молоти. Мені вже обридли без краю оці теревені, що наукою звуться у вас (О. Левада); - Щоб так відповісти урок, - сказав Віктор Перегуда, - треба мати талант! - Єресь! - гукнула Базілевська (О. Донченко); - І-ї! бозна-що ти, Мотре, вигадуєш! Що люди скажуть? (Панас Мирний); - Не вигадуй казна-чого, хто нас зможе розлучити? - не погоджувався Тимко (Григорій Тютюнник); - Нікого не люби, - сумно обізвався Роман, - тим молодицям чортзна-що на думку приходить (І. Нечуй-Левицький); Він не втримався, щоб не відзначити свій подив, як це такий талановитий і винахідливий фізик міг написати таку абракадабру з наукової точки зору (Н. Рибак); Підпираючися тими великими іменами (Гомера, Данте, Шекспіра, Гете), мов щудлами (дибами), ми плели несосвітенну тарабарщину про літературу (І. Франко).
I. БУДЬ-ЩО (немає значення, байдуже що), АБИЩО, ХОЧ ЩО розм.; ЩО ЗАВГОДНО розм., ЩО ПОПАЛО (ЩО ПОПАДЕ) розм., ЩО ХОЧЕШ (ЩО ХОЧЕТЕ і т. ін.) розм., ЩО ПРИПАЛО (ЩО ПРИПАДЕ) розм. рідше, ЩО ПРИЙДЕТЬСЯ розм. рідше (будь-що без розбору). Із чоловіків ніхто не зважився сказати будь-що, тільки дивилися на чеченця (А. Головко); Останнім часом Валентин Модестович звик до думки, що Маєвський абичого йому не порадить (Ю. Шовкопляс); Та хоч що там хай кажуть, а вона знає одне: з любові народився (Порфир) (О. Гончар); - Ні, Миколо Олександровичу! Хай сам покаже Вінницю (на карті). - Чудово покаже, - сказав Щорс, тактовно беручи під захист Боженка. - Будьте певні, покаже все що завгодно (О. Довженко); Хазяйка видалась мені справжнісінькою відьмою. Щоранку вона трощить дітей чим попало (П. Колесник); - Ми тут з тобою одні! Можемо виробляти що хочеш! Свистіти, співати! (О. Гончар). - Пор. 1. що-небудь.
ДРІБНИЦЯ (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось), ДРІБ'ЯЗОК, ДРІБНОТА розм., ПУСТЕ розм., ДЕЩИЦЯ розм., АБИЩИЦЯ розм., АБИЩО розм., ДУРНИЦЯ розм., ДУРНИЧКА розм., НІКЧЕМНИЦЯ розм., ДУРОЩІ розм., МАЛИЗНА розм., ПОРОХ розм., ПОЛОВА розм., БЕЗДІЛЛЯ розм., МІЗЕРІЯ розм., МІЗЕРНЯ зневажл., ПШИК зневажл., МАРНИЦЯ діал., ФРАШКА діал., ШАЛЬ діал.; ДРІБНИЧКА, ВИТРЕБЕНЬКИ розм. (також те, що не має практичного значення, служить для розваги, прикраси). Вибачає (гуцул) такі речі, яких би ніхто не вибачив - і нараз образиться через дурницю, через дрібницю - і хапається за топір (Г. Хоткевич); На фронт! Здалося дріб'язком, що сьогодні ми не відпочинемо після наряду (І. Багмут); Чи виконав достоту Призначення своє ти на землі, Чи, може, розмінявся на дрібноту? (М. Рильський); Горло болить, головно, коли пишу, але то пусте, може, маленька простуда, хутко мусить минути (Леся Українка); - Бач, подумав він, - не даремна назва і не дещиця той дворянський рід. Хоч не для мене він, то для сина здасться (Панас Мирний); А те, що в нього трохи не асистентами працюють учора ще неписьменні таджики, хіба це абищиця? (Л. Первомайський); Воно, власне, ніби й абищо, оця одволока на день, на два, сьогодні чи завтра - не яка й різниця (А. Головко); - Товариство, переконуйтесь, наші кольки - то дурнички (А. Крижанівський);(Влас:) Кохання, по-вашому, така нікчемниця, що вийняв з душі, як гроші з кишені, та й поклав на долоні?.. (М. Кропивницький); Я справді не знаю, що це за знак... Та нічого, - дурощі та й годі (Марко Вовчок); (Михайло:) Але й Павло крайній песиміст! У всякій мализні бачить злочинства! (М. Старицький); Одно скажу: багатство - тлінь та порох, А торгувати братом - ох, брудота! (А. Кримський); - А десять тисяч, бачте, гроші! А гроші не полова... (І. Нечуй-Левицький); Сим двом безділля - всяке горе, Здавалось по коліна море (І. Котляревський); - Спіткнешся, хлопче, полетить твоя голова за якусь мізерію (Д. Бедзик); - Додому повезеш (портсигар)? - питають його. - Я такої мізерні не повіз би, - каже Хома (О. Гончар); Робиш день і ніч, коли треба, з стельмашні буває і не виходиш, а прийде до діла, так виходить пшик (В. Кучер); Він не раз лютився за марницю (І. Франко); Довелося стояти кілька хвилин перед рушницями козаків, виміреними в публіку, і чекати, що ось-ось ляжеш трупом! Ну, та після вулкану це фрашки (М. Коцюбинський); Якби не пісок, то б шаль довезти дуба (Словник Б. Грінченка); Все було дрібничкою в порівнянні з тим великим і всесильним, чим повнилося його серце (М. Ю. Тарновський); На комоді якісь фотографії, картки далекої давнини, різні дрібнички, що давно вже невпотріб бабусі (О. Копиленко); Мартин уважав гарне убрання.. за дурницю, за витребеньки (Грицько Григоренко).
НІКЧЕМА зневажл. (ні на що не здатна людина), НІКЧЕМНИК зневажл. рідше, НЕДОРІКА зневажл.; НУЛЬ розм., ПІШАК розм., ПІГМЕЙ зневажл., ТЛЯ зневажл., АБИЩО зневажл. (про соціально незначну людину); ДРІБНОТА розм., ШУШВАЛЬ зневажл., ШАНТРАПА зневажл. рідше (збірн. - про певну сукупність таких людей); МІЗЕРІЯ зневажл., ЧЕРВ'ЯК зневажл., НЕПОТРІБ зневажл., БАРАХЛО зневажл., лайл., ВИШКРЕБОК лайл., НЕПОТРЕБСТВО збірн., заст. (той або ті, хто викликає до себе зневагу, жалюгідні люди); УБОЗТВО (ВБОЗТВО), УБОЖЕСТВО (ВБОЖЕСТВО) заст. (про духовно обмежену, нікчемну людину). І те, що судити Крамаренка мала його власна родина, не робило страх цієї нікчеми меншим, аніж страх лиходіїв, котрих мав би судити увесь народ (І. Муратов); - Бога бійся, сину. Чи ти вже якась недоріка, що не можеш.. дівчину знайти, та взявся од живого чоловіка жінку переманювати? (А. Іщук); - Без неї (матері) ти, хлопче, нуль у всесвіті. Розшолопав? Круглий нуль - з власного гіркого досвіду свідчу (О. Гончар); Він, бач, простий собі пішак, В тіні ізроду-віку... (С. Воскрекасенко); От, якесь абищо! а величається, мов яка цяця! (Словник Б. Грінченка); (Котовський:) Де тобі, мізерії такій, зрозуміти, ти ж бессарабському поміщикові Пуришкевичу увесь час чоботи лизав (П. Тичина); Що я? Черв'як, марная порошина. Життя моє - листок, що ріс і зв'яв (І. Франко); - Ні, волю вже лишатись тим, чим є, ніж в'язати свою долю з таким непотребом (І. Франко); - О, я помирюся з цим вишкребком Косінським. Не інакше, як Замойський його й підкинув нам для розбрату (І. Ле); Коли він не приносив одповіді або приносив коротку і бліду, вона робила йому сцену, називала його нездарою, міщанським убожеством (М. Коцюбинський). - Пор. ніщо.
ЩО-НЕБУДЬ займ. неознач. (байдуже який, будь-який предмет, будь-яке явище тощо з першого ряду), ЩО, АБИЩО, ЩО-БУДЬ розм., ХТОЗНА-ЩО розм. Не запалюючи світла, .. став зодягатися, .. потім пройшов у хатину, щоб прихопити що-небудь із собою з їжі (Григорій Тютюнник); Не пожалій лиш золотого Для Феба світлого, ясного. Та і мені що перекинь (І. Котляревський); - Може, гроші зостануться, набери ти Христі хоч абищо на кофтину (А. Головко); Хоч би що-будь вимовила, .. нехай гірше, та інше (Марко Вовчок). - Пор. I. будь-що.


Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.