абияк
НЕДБАЛО (без старання й ретельності),
НЕДБАЙЛИВО,
НЕСУМЛІННО,
НЕДОБРОСОВІСНО,
АБИЯК,
БУДЬ-ЯК,
ЯК-НЕБУДЬ розм.,
СЯК-ТАК (ТАК-СЯК) розм. (про роботу, виконання своїх обов'язків);
БЕЗГОСПОДАРНО,
НЕХАЗЯЙНОВИТО розм. (про ведення господарства). - Ти мене, вчительку, образив, що ось так недбало поставився до завдання (О. Гончар); Фарбують пряжу в нашому цеху недбайливо (М. Томчаній); Цигай ніколи не ставився до справи абияк (Я. Баш); А потім Співали б прозу, та по нотах, А не як-небудь... (Т. Шевченко); Як негарно чути слова про те, що син бешкетник, що вчиться він так-сяк (П. Автомонов); Безгосподарно витрачати кошти.
ПОГАНО присл. і предик. (не так, як слід, як треба, як хотілося б),
НЕГАРАЗД,
НЕДОБРЕ,
НЕЗАДОВІЛЬНО,
НЕГАРНО,
НЕГОЖЕ,
ЗЛЕ,
НЕХОРОШЕ,
НЕЛАДНО,
НЕДОЛАДНО,
НЕЯКІСНО,
ЖАХЛИВО підсил.,
КЕПСЬКО розм.,
ПОГАНЕНЬКО розм.,
НЕЗУГАРНО розм.,
АБИЯК розм.,
КАЗНА-ЯК розм.,
ТАК-СЯК (СЯК-ТАК) розм.,
НЕВАЖНО розм. рідше,
ПАСКУДНО підсил. розм.,
ЧОРТЗНА-ЯК зневажл.,
ХУДО заст.,
ЛЕДА-ЯК діал. - Невдоволення собою - гарна річ. Але погано, коли таке невдоволення перетворюється на комплекс неповноцінності (Є. Гуцало); - Ні. Недобре зробив батько... - Ні... негаразд! (Панас Мирний); Колектив (заводу) працював незадовільно (з газети); Ти пам'ятаєш, - сам я мало думав про велике, й говорив я негарно й жартував часом нерозумно (О. Довженко); Негоже підслухать, На це не здатен я ніколи (М. Рильський); Марусі дуже зле було їхати. Погано вимощена тарниця мучила (Г. Хоткевич); (Конон:) Чого так дивишся на мене? (Женя:) Нехороше хіба? (М. Кропивницький); Тільки в мене да одно неладно, Що мій милий да ревнивий на мене (пісня); За неуважність і неякісно виконане завдання карати дітей не рекомендується (з журналу); Німецько-фашистська окупація Києва жахливо вплинула на підлітка - Раду (Ю. Яновський); Сагура почував себе кепсько (І. Цюпа); - Хоч і поганенько, а грамоти ти вже вивчилась (О. Донченко); Вона не вимовила вголос, як то звичайно, бажання "вибрикувати" панні, тямлячи, що то було б якось незугарно (Леся Українка); Навіть вбиратися (Марія) почала не так охайно, як перед тим, і порядку в хаті додержувала абияк (І. Муратов); На вихрястій голові казна-як тримається картуз старого фасону (О. Довженко); Розглядаю папір. В кінці - незграбним дрюччям так-сяк зляпано безграмотний підпис (С. Васильченко); Микола глянув на велику сулію, на свою чарку, на рідину, з якою мав вперше в житті познайомитись. Проба пройшла неважно, він закашлявся від першого ковтка (В. Гжицький); Пустіть переночувати, бо в полі так паскудно, як у голодному череві (приказка); - Тепер чортзна-як стало на Вкраїні! - каже, усе-таки за вікном, голос. - Наш брат не у всякі двері й сунься (П. Куліш); Худо жити, моя матусенько, за п'яницею (пісня); Тут леда-як одягнувся, леда-як з'їв, ніхто тебе не осудить, не огудить, поганої слави не рознесе... (І. Чендей).
ЯКОСЬ присл. неознач. (якимсь чином, як доведеться, так чи інакше),
ЯК-НЕБУДЬ,
АБИЯК,
ЯКОСЬ-ТО,
СЯК-ТАК розм.,
ТАК-СЯК розм. Йон мусить якось зарадити лихові, щось зробити (М. Коцюбинський); Гіркої підніс ти моєму серцю, божий чоловіче, да ще, може, як-небудь діло на лад повернеться (П. Куліш); Не вважаючи на те, що Семен поборов перші труднації синтезу й міг вже абияк читати друковане, в йому.. зростала нехіть до вчиття, до книжки (М. Коцюбинський); - Не журися, жінко, якось-то буде, - заспокоює її поглядом і рухом руки Мар'ян (М. Стельмах); Сяк-так старі удвох затопили піч, укрили її (Марусю) кожухами (Г. Квітка-Основ'яненко); Коли стіл був накритий і гості так-сяк влаштувалися, Каленяк перехопив біля воріт голову сільради й майже силоміць затягнув до хати (М. Ю. Тарновський).
Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.