бабахкати


БАХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. - видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. - утворити такий звук), ГАХНУТИ розм., БАБАХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУПНУТИ розм., ГУХНУТИ розм. (глухо); ГРИМНУТИ, ГРЮКНУТИ, АХНУТИ розм., ГУКНУТИ розм., ГУРКНУТИ розм., УХНУТИ розм., ГРЯКНУТИ розм., ГРИМОНУТИ підсил. розм., ГРЮКОНУТИ підсил. розм., ГУКОНУТИ підсил. розм., ДВИГНУТИ (ДВИНУТИ) розм. рідше, ДВИГОНУТИ підсил. розм. (гулко); ТАРАХНУТИ (ТРАХНУТИ), ТОРОХНУТИ розм. (розкотисто). - Недок.: бахати, бахкати, гахкати, бабахати, бабахкати, бухати, бухкати, бухкотіти підсил. гупати, гупотіти підсил. гухати, гухкати, гримати, грюкати, ахати, ахкати, гукати, гуркати, ухати, ухкати, грякати, тарахкати (трахкати), торохати, торохкати. Пляшка бахнула, як добра рушниця. Шампанське запінилося у високому келиху (В. Собко); Над нашою землянкою з сухим тріском розірвався шрапнельний снаряд, потім зовсім поруч гахнула міна (Н. Тихий); Раптом у сусідньому дворі з лунким виляском бабахнув міномет і вже не переставав стріляти до самого ранку (І. Багмут); Глухо бухнули гранати, Задрижали береги (П. Воронько); Здалеку заторохтіли гвинтівки й кулемет, гупнула важка гармата (Ю. Яновський); Гримнув вистріл і покотився стоногою луною по всіх верхах! (Г. Хоткевич); Ахнула ніч гранатним вибухом і знову зціпила свої чорні вуста (І. Цюпа); Вдарить вал і гукне, мов з гармати, Скрізь по березі гук залунає (Леся Українка); Три глухих вибухи один за одним ухнули під землею (О. Донченко); Як грюконе з шести гармат вибух (М. Старицький); Ось блиснула блискавиця, гуконула гаківниця, полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею... (Панас Мирний); Гучно торохнули постріли, сповнюючи тривогою сонне дворище (Я. Качура). - Пор. 1. гриміти, 1. гуркотати.
БАХНУТИ розм. (без додатка - вистрілити з вогнепальної зброї; кого - убити пострілом з вогнепальної зброї), БАБАХНУТИ розм., БЕБЕХНУТИ розм., БУХНУТИ розм., ГАХНУТИ розм., ТАРАХНУТИ (ТРАХНУТИ) розм., ТОРОХНУТИ розм.; АХНУТИ розм., ДВИГНУТИ (ДВИНУТИ) розм. рідше (вистрілити). - Недок.: бахати, бахкати, бабахати, бабахкати, бухати, бухкати, гахкати, тарахкати (трахкати), торохати, торохкати, ахати (дієслова недоконаного виду ужив. перев. тільки у знач. "стріляти з вогнепальної зброї"). Тютюнник бахнув з револьвера, вибив йому око, але не вбив (Остап Вишня); Престолонаслідник вирішив узяти ведмедя з далекого прицілу і бабахнув йому з штуцера в лоб за двісті кроків (Ф. Бурлака); (Шрам:) Ану, стара, бебехни! (Стріляє) (М. Старицький); Охрім Жалій з хлопцями бухали козаків з мисливських рушниць (К. Гордієнко); - Дідько лисого втече! Ми його з самохідки як гахнемо! (Остап Вишня); "Оце трахнув! Трохи голови не збив к лихій годині". Денис закинув рушницю на плече (Григорій Тютюнник); Лисичку іноді торохнеш... (Остап Вишня); Баштовий стрілець ахнув довгою чергою по вікнах будинку (Ю. Яновський). - Пор. 1. стріляти.
СТУКАТИ (ударяючи по чому-небудь, утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт), БИТИ, СТУКОТАТИ підсил., СТУКОТІТИ підсил., ГРЮКАТИ підсил., ЦЮКАТИ, ТУКАТИ розм., ТУТУКАТИ підсил. розм., ТЮКАТИ розм., КОВТАТИ діал.; ПОСТУКУВАТИ, ВИСТУКУВАТИ, ПРИСТУКУВАТИ (стукати розмірено або час від часу); ПРОСТУКУВАТИ (розміреним стуком перевіряти, досліджувати щось); БУБНИТИ розм., БУБОНІТИ розм. (дрібно); ТОРОХТІТИ, КАЛАТАТИ, БАРАБАНИТИ, ТАРАБАНИТИ підсил. розм., ТОКОТАТИ (ТОКОТІТИ) діал. (часто й гучно стукати); ГУПАТИ, ГУПОТІТИ підсил. розм., ГЕПАТИ розм., БАХКАТИ розм., БАХАТИ рідше, БАБАХКАТИ розм., БАБАХАТИ рідше, ГАХКАТИ розм., ГАМСЕЛИТИ фам., ТРАХКАТИ розм., ТРАХКОТІТИ підсил. розм., ТАРАХКАТИ розм., ТАРАХКОТАТИ (ТАРАХКОТІТИ) підсил. розм., ТОРОХКАТИ розм., ТОРОХКОТАТИ (ТОРОХКОТІТИ) підсил. розм. (стукати з великою силою); СТУГОНІТИ розм. (безперервно з великою силою); ЛОПОТАТИ (ЛОПОТІТИ) (видаючи глухі звуки); ЦОКАТИ (чимсь металевим). - Док.: постукати, стукнути, постукотіти, грюкнути, цюкнути, тукнути, тюкнути, вистукати, пристукнути, простукати, гупнути, гепнути, бахнути, бабахнути, гахнути, трахнути, тарахнути, торохнути, цокнути. Скільки раз намагався (єпископ) перервати ту мову і стукав патерицею об землю (Леся Українка); Бити в рейку, скликаючи на обід; - Чи ти швидко перестанеш стукотіти та бряжчати? (І. Нечуй-Левицький); - Ти пустопорожній фантазер! - рикнув Гризота, грюкаючи кулаком по столу (В. Речмедін); Дятли ще дужче тукать взялися (П. Тичина); Ремиґали корови, важко дихали та нечасто постукували ногами об короби чи ясла (Г. Епік); На рейках колеса вистукують дзвінко (І. Муратов); Він то білів, то червонів на обличчі і нервово бубнив пальцями по столу (П. Козланюк); Десь калатав у клепачку, скілько було сили, сторож (С. Васильченко); У шибки барабанив дощ (В. Гжицький); По токах гупають ціпи (О. Гончар); Молот гепає, сокира цюкає, а прядка хурчить (П. Панч); Об гарячі жерстяні дахи торохкали каштани, підплигували, як на жаровні, і падали на бруківку (Григорій Тютюнник); Стугонів, вицокував, мчав по рейках поїзд, гойдались вагони, заколисуючи бійців (І. Цюпа); Хвиля від хвилі лопотіли грубі дощові краплі в вікно (І. Франко). - Пор. 1. бити, 1. торохтіти.


Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.