дратуватися

(ставати неспокійним, знервованим) виходити з себе; виходити з рівноваги; втрачати рівновагу; втрачати самовладання; втрачати (утрачати, тратити) терпіння (терпець, терпеливість, терпливість).
Я розумію Галю, що вона було завжди металась і виходила з себе в такі часи (Леся Українка, 5, 1956, с. 230); – Кидати роботи треба! – виходили вони з рівноваги (Ле, Роман міжгір’я, 1953, с. 189); Хлопець мовчки вислухав вичитування і, не сказавши ні слова, намірився вийти з кабінету. – Ти розумієш, що поводився недостойно? втрачаючи рівновагу, промовив директор (Багмут, Щасливий день суворовця Криничного, 1951, с. 61); Наказувала собі бути спокійною, за всяких обставин не втрачати самовладання (Хижняк, Тамара, 1959, с. 31); Матвій спочатку заспокоював їх, а далі й сам почав втрачати терпець (Микитенко, 2, 1957, с. 347); А се уже против чого? Чи не собі самому ви читаєте мораль, вам воно якраз такі афоризми тепер потрібні! (Леся Українка, 3, 1976, с. 36).

Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.