покінчити життя самогубством; покінчити з собою; накласти (наложити, зняти) на себе руки. Тільки на Київщині в одному 1839 році покінчили життя самогубством 39 дівчат кріпачок, зведених панами й офіцерами (Кирилюк, Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, с. 56); Ісаме тому, що – на випадок катастрофи – у нього було тепер чим покінчити з собою, він почувавсебе майже в цілковитій безпеці (Гончар, 3, 1959, с. 161); Простуючи на Київ, він не переставав думати про Ярину, Не могла вона накласти на себе рук, не такого роду, а вдачі дівчина сміливої (Панч, 4, 1982, с. 153); Ще й так вона довго протягла: другого б роздавило такою вагою нужди та горя або заставило руки на себе наложити; вона ж усе перетерпіла, все перемогла (Панас Мирний, 3, 1969, с. 16); Мене взяли як бранку до світлиці, Сторожею обставили мене, Щоб не могла на себе зняти руки (Старицький, 3, 1964, с. 524).
Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.