(зберігати почуття оптимізму) не падати (не занепадати) духом; бити (кидати, ударити) лихом об землю; хвіст (хвоста) бубликом; тримати хвіст трубою. Мучитимуть вас, в геєну вогняну ввергнуть – не падайте духом! Бо – за правду! (Остап Вишня, 1, 1974, с. 46); – А чого його журитись? Бий лихом об землю! Топчи його ногами та й годі (Панас Мирний, 5, 1970, с. 258); – Ми не загинемо! Вдармо тепер лихом об землю! (Нечуй-Левицький, 9, 1967, с. 212); Воно минеться все, козаче, не журись! Кинь лихом об землю! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, с. 129); – …Головне, Романе, держи хвоста бубликом! – міцно потиснув руку і подався з подвір’я Шмалія (Стельмах, 1, 1982, с. 138): Всі ходять, голови задравши і хвіст бубликом (Копиленко, Вибране, 1953. с. 131); Навіть в шахту принагідно Він спускається… солідно: З провожатим, як турист, і трима трубою хвіст (С. Олійник, Вибране, 1959, с. 226).
Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.