однакові

(про людей, схожих між собою характером, поглядом, поведінкою, способом життя тощо) з одного (того) тіста ; птиця (пташка) одного (нашого, їхнього) польоту; одного гніздечка птиці; одного роду, одного плоду: одного (свого) поля ягода (ягоди); одним миром мазані; одним ликом шиті; на один копил ; (одного походження) одної (однієї) гіллі ягоди; (пройняті однаковим настроєм, мають однакові наміри) одним духом дишуть; (один другого вартий, зневажл.) обоє рябоє; два чоботи – пара (рідко – пара чобіт на одну ногу).
Всі ви з одного тіста. Мабуть, помру і не побачу справжнього кохання (Корнійчук, 1, 1955, с. 311); Та Свирид Костомаха не того тіста книш. Мій батько… не брехав і синові не велів (Марко Вовчок, 6, 1956, с. 260); Оскільки всі вони мали високі академічні звання, то й цей, звісно, був пташкою їхнього польоту (Гуцало, Парад планет, 1984, с. 99); Поміщик та піп були одного гніздечка птиці (Українські народні прислів’я, 1955, с. 385); І той , і цей – одного поля ягода; одного роду, одного плоду (Панас Мирний, 4, 1955, с. 61); – Ти і я – одного поля ягоди. Одна доля зв’язала нас (Большак, Образа, 1980, с. 98); – Що фашисти, що петлюрівці чи інша подібна наволоч – всі вони одним миром мазані (Лисенко, Наказ лейтенанта Вершини, 1984, с. 50); – Які жевжики? – насторожився Дмитро. – Такі ж, як і ти, – одним миром мазані. Шукав я орлів, а на хвости свинячі напав (Стельмах, 3, 1982, с. 359); Ви всі хлопці – парубки одним ликом шиті (Старицький, 2, 1964, с. 64); Оченята ніби хотять повистрибувати – всі вони на один копил (Коломієць, Кравцов, 1978, с. 107); – Адже се твій брат! Адже ви обоє з одної гіллі ягоди (Франко, 7, 1951, с. 26); Вони одним духом дишуть. Учора контори обікрадено (Панас Мирний, 4, 1955, с. 195); – Обоє, значить, рябоє! – каже Кавун (Панас Мирний, 5, 1970, с. 235); Та цур йому згадувати: обоє – рябоє (Старицький, 2, 1964, с. 139); Але й Льонці Галя сказала, що вони з Юликом «два чоботи – пара», а її власне серце не огірок і не яблуко, й ділити вона не дозволить, і щоб він взагалі не ошивався біля неї в клубі (Мушкетик, Рубіж, 1984, о, 123); – А в чому ж справа? – Справа дуже проста. Зібралися ми з Федором Андрійовичем – пара чобіт на одну ногу. В нього рідня, а в мене теж (Збанацький, Малиновий дзвін. 1958, с. 281).

Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.