(про хлопця, чоловіка) узяти за дружину (жінку, жону); узяти за себе; узяти собі дружину; взяти заміж кого; розплести косу кому, нар.-поет.; зав’язати хустку (косу) кому, нар.-поет. Він узяв собі дружину, маленьку, кволу, але щиру до роботи жінку (Чорнобривець, Визволена земля, 1959, с. 42); Так, брате Джошує, хай прийде Дженні і скаже нам, чи обіцяв їй Річард її узяти за жону (Леся Українка, 3, 1952, с. 66); – Нене, –каже , – полюбив я дівчину, хочу її за себевзяти; благословіть мене (Марко Вовчок, 1, 1955, с. 51); Візьму заміжза себе (Словник Грінченка, 3, с. 210); Не вернеться чорнобривий Та й не привітає, Не розплете довгу косу,Хустку не зав’яже (Шевченко, 1, 1951, с. 4); Той мене пригорне, хто косу зав’яже! (Руданський, 1, 1972, с. 61).
Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.