повністю

1. (без будь-яких залишків) без останку; до цурки (цурочки); до крихти; до нитки (ниточки); до ноги; по зав’язку; до голки .
Любіть і боріться за щастя безкрає, згоріть без останку за край дорогий (Сосюра, 2, 1958, с. 125); Вороги мають намір усе, що ми робимо, знищити до цурки. Знищити нас фізично, стерти навіть сліди наші (Довженко, 3, 1960, с. 189); – Ваша екселенція!.. Засипались! – Що таке? – Савінкова впіймали! Вибовтав! До цурочки все вибовтав! (Остап Вишня, 1, 1974, с. 331); – І все до крихти розказала Мені і Ксенії сестрі (Шевченко, 2, 1963, с. 36); – Хорошого, Свириде, рибалку маєш, – відриває очі друга від землі. – Чесний до останньої крихти, а твердий, мов камінь (Стельмах, 2, 1982, с. 212); – На вашій дранці все ж до нитки записано, хіба ж ви що пропустите? – охоплюють парубка тривожні здогадки (Стельмах, 1, 1982, с. 138); До нитки звівся, Усе на панщині проклятій, А був хазяїн… (Шевченко, 2. 1963, с. 126); – Коли не зроблю цього, моє серце, то завтра тебе до нитки обберуть, а післязавтра і до мене твої божі люди доберуться (Стельмах, 1, 1982, с. 300); Ураз змокнув до нитки (Гуріненко, Днів твоїх небагато, 1984, с. 182); Заскреготавши буферами, відійшов поїзд, а жінки все гибіли під дощем, промокли до останньої ниточки (Хижняк, Тамара, 1959, с. 163); Єпіскоп зараз бачив, як поблизу від нього Михайликова сотня витратила до ноги чималий загін кримчаків (Ільченко, Козацькому роду нема переводу, 1958, с. 394); Коли Стратон Стратонович дивився на цю голову, то ловив себе на думці, що вона по зав’язку начинена турботами (Чорногуз, Претенденти на папаху, 1983, с. 13); Тепер Пашко розповів про нову владу на селі, яку він очолив, і про Поганів маєток, що громадою до голки розділили (Дем’ян, Крутогори Верховини, 1984, с. 69).
2. (повною мірою, цілковито) з голови до ніг (з ніг до голови); з (від) голови до п’ят; (з) тілом і душею (душею і тілом); до самих кісток ; до кісток ; у (в) пух і прах : на всі сто .
Припровадили мене перед якогось чорношинельника, доповіли йому. Позіхнув ліниво, зміряв поглядом з голови до ніг, буркнув: – У камеру (Збанацький, 2, 1964, с. 39); Становий здивованим поглядом зміряв Семена від голови до п’ят, наче не сподівався такої упертості (Коцюбинський, 1, 1955, с. 126); Інший побут, вищі звичаї міські захоплюють її зовсім, з тілом і душею (Панас Мирний, 5, 1955, с. 360); Душею і тілом відданий артілі (Гончар, Новели, 1954, с. 139); Афіноген Максимович педагог, як кажуть, до самих кісток (Мельничук, Коли кров холоне в жилах, 1960, с. 48); Дивуватися доводилося, де береться в цьому маленькому, висохлому до самих кісток тілі стільки вогню (Загребельний, 1, 1979, с. 38); Сагайда і Черниш сиділи під насипом не ховаючись від дощу, бо й ніде було ховатися, і ні для чого: вони вже промокли до кісток (Гончар, 1, 1978, с. 169); – Рознесуть нас, Тарасе Демидовичу, на зимовій конференції, – шкріб гостре підборіддя Шухновський. – Рознесуть в пух і в прах (Збанацький, 1, 1974, с. 239); Сухенькі на всі сто (Ю. Бедзик, Поспішай у юність, 1975, с. 277).
3. (з сл. вивчити, прочитати, запам’ятати і т. ін.) від букви до букви; від (од) дошки до дошки; від палітурки до палітурки; від і до, рідко.
– А хто ж працює в колгоспі? – цікавився Артьомов, перечитуючи від букви до букви кожен папірець (Чорнобривець, Потік життя, 1956, с. 121); Але, не зміняючи їх ніколи, хоч наука і змінялась, він вивчив їх напам’ять од дошки до дошки; часом силкувався імпровізувати (Нечуй-Левицький, 2, 1965, с. 51); – Ото сідай на велосипед і гайда, бо як захочу – ще й прочитаю тебе всього, від палітурки до політурки, побачу, що там у твоїй душі написано (Гуцало, Парад планет, 1984, с. 18); В самій семирічці нашій була навіть чимала бібліотека (яку я, насмілюсь запевнити, пречитав, як то нині говориться, «від і до»)… (Левада, Ріки невпинна течія, 1984, с. 59). Пор.: ущент.

Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.