потрапити в скрутне становище

1. (опинитися в незручному, неприємному становищі) попасти (скочити, наскочити) на слизьке; убратися по самісінькі халяви; ускочити вище халяв; ускочити (вскочити) по вуха; ускочити по саме нікуди (у нікуди); ускочити у (в) сливки; потрапити (попасти) як муха в окріп; влипнути як муха в мед; потрапити (попасти) з огню (з вогню, з жару) в полум’я.
Мені здалося, що ти, Андроне Потаповичу, попав на слизьке, а признатися не хотів, – засміявся Броварник (Стельмах, Правда і кривда, 1961, с. 223); – Треба довідатися, куди ті гроші йдуть. – Старшина побачив, що наскочив на слизьке, і зараз звернув убік: Гроші всі цілі (Грінченко, 2, 1963, с. 360); «Таки вислідкувала… Ну та й убрався ж оце я по самісінькі халяви», – думав Мишук (Нечуй-Левицький, 8, 1967, с. 447); – Треба тікати звідси! говорив Остап Соломії, оповідаючи їй свої спостереження, – а то ще вскочиш вище халяв. Раду на мене пеклом дише за свою цур їй! носату циганку та голомшить молодицю ні за що ні про що (Коцюбинський, 2, 1974, с. 130); Ускочив Хома по самі вуха, таки влучив батька по колінах (Гуцало, Парад планет, 1984, с. 22); – По вуха, значить, вскочив? підсміюється Варивон (Стельмах, 2, 1982, с. 488); А ото на тім тижневі, у середу, уночі, трохи-трохи було не вскочив, як кажуть, у нікуди! (Кропивницький, Вибрані твори, І967, с. 240); От у такі сливки ускочили наші старости! Піймали облизня (Квітка-Основ’яненко, 2, 1956, с. 443); …А я попався в ту сварку, як муха в окріп (Нечуй-Левицький, 9, 1967, с. 361); «Ну що ж, стріляй!» сам собі сказав Дерміцель і повів стволом автомата, спрямовуючи його в напрямки вартового. Отак влипнути як муха в мед, потрапити як жаба в пащу вужа! (Гуріненко, Днів твоїх небагато, 1984, с. 352); – Ой, гляди! Коли б ти не попала з огню та в полум’я!.. (Панас Мирний, 3, 1969, с. 290); З вогню він потрапив у полум’я (Загребельний, Європа – 45, 1959, с. 39); – Не думав, не гадав я, що попаду з вогню та в полум’я (Большак, Образа, 1980, с. 175); Недавно на другій женився. Та, бач, в рахунку помилився. Із жару в полум’я попав (Котляревський, 1, 1952, с. 252).
2. (потрапити в безвихідь) зайти (потрапити) в кут; сісти на мілину; сісти (лишитися) як (наче і т. ін.) рак на мілині (на мілкому); сісти маком; потрапити (попасти) в лабети до кого, кому, чиї та без додатка; опинитися в лабетах; попасти в тенета (в капкан).
Чим більше я розмірковувала про своє становище, тим більше заходила в кут, не знаходячи виходу (Колесник, Терен на шляху, 1959, с. 339); Потрапив Мстислав Будко у глухий кут і вихід в нього тільки один дотримуватися свого слова (Собко, Матвіївська затока, 1975, с. 433); – Іє, я ж не кінозірка і навіть не Валерій Лобачевський, – мовив Євграф, відчуваючи, що сідає на мілину (Чорногуз, Претенденти на папаху, 1983, с. 50); Сів, як рак на мілкому (Українські народні прислів’я, 1955, с. 300); Лишившись наче рак на мілині, він відправився в те село, де його батько був кілька років управителем, де вмер і похований (Мар’яненко, Минуле українського театру, 1953, с. 19); Поки ми ще мали речі вивозили їх у села і вимінювали у селян на борошно, картоплю й інші продукти, а як того добра не стало сіли маком (Гжицький, Великі надії, 1963, с. 22); Вимагали б виявити партизанську таємницю. А партизан не має на це права. Потрапив у лабетимусив умерти мовчки (Збанацький, Єдина, 1959, с. 237); Вколо рук моїх гадюками мотався Густозелений ліс водорослин і трав. – І врешті у такі лабети я попався, що далі ні пливти, ні вирватись ніяк (Рильський, Поеми, 1957, с. 263); Всяка ж забара дасть Богуну змогу стягти потугу, скріпитися сильно; тоді ми опинимося в лабетах (Старицький, Облога Буші, 1961, с. 29); Все ж ти хоч бігай не бігай неволі, А не втечеш неминучої долі! Й я не втекла її: пісні співала, а у тенета, як сарна, попала (Щоголів, Поезії, 1958, с. 340); – Ой, хлопче, хлопче, – докірливо каже Роман, – не грайся з вогнем. і незчуєшся, як десь в капкан попадеш (Гончар, 3, 1959, с. 300).

Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.