щиро

(відверто, без упереджень) з відкритим (розкритим) серцем; з відкритою душею; (не кривлячи душею) з (від, од) серця; від (од) щирого серця; (нічого не приховуючи; з сл. говорити, сказати, признатися і т. ін. ) поклавши руку на серце; як на сповіді; як (мов) на духу, заст.
Донька їхня білявенька, зовсім ще юне дівча линула до бійців з відкритим серцем і не приховувала свого захоплення приходом наших військ до них на хутір (Гончар, Маша з Верховини. 1959, с. 4); – Ну! вигукнув бадьоро Брюллов… – Розквітайте, Тарасе, для свого народу, зустрічайте нове життя з розкритим серцем (Смілянський, Крила, 1954, с. 119); Вони зустрічали нас з відкритою душею, з осміхненим лицем (Минко, Намасте, Індіє!, 1958, с. 78); Як добре, що існує Нароч, Як добре, що Дніпро дзвенить. Як слова милого «товариш» З усього серця не любить? (Рильський, 3, 1961, с. 273); Ну, а скажи від серця, не приховуючись: легше тобі тепер живеться, правда, легше? (Кропивницький, 2, 1958, с. 247–248); А мені захотілось тої миті від усього серця подякувати незнайомим людям: батькові Валерика і його матері за те, що вони так виховують свого сина (Петльований, Безмежнеє поле, 1974, с. 11); Співаючи пісню, од серця голосить дідусь і до плачу доводить (Куліш, Вибрані твори, 1969, с. 55); Полохаючи темну зграю, Живіть для людського добра! Від серця щирого бажаю Я вам ні пуху ні пера (Рильський, 3, 1961, с. 93); Поклавши руку на серце, давайте відразу скажемо, що виступ цей мав у собі від Дмитра Череди хіба що темперамент і стрімливість у читанні (Загребельний, Намилена трава, 1974, с. 75); Він, звичайно, слабший на характер, пішов до Глафіри Іванівни і все, як на сповіді, розказав (Микитенко, Кадильниця, 1959, с. 13); – Усе думаю, може, якось і перемінилися списки на землю. В залі почувся регіт, а Мирон смикнув брата за полу; ну. чого признаватися, мов на духу (Стельмах, 2. 1982, с. 13).

Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.