(який живе або залишився одинаком, без нікого) сам собі; один як палець (як місяць у небі); один одинцем. Сам собі у бур’яні, щоб не почув хто, не побачив, виспівую та плачу Далі…
дути (надимати, копилити) губи (губу); (бути незадоволеним ким-небудь) мати (чути) жаль до кого, рідко; (безпідставно) лізти в пляшку; (потай) таїти (затаювати) зло на кого; мати серце на Далі…
(зовсім погано – у знач, прис.) не до сміху кому; не до жартів кому; не до солі кому, жарт.; кепська справа (кепські справи) у кого і без додатка; діло труба чиє, фам.; (комусь загрожують Далі…
(в усіх напрямах) по всіх усюдах; куди не кинь (не глянь) ; куди (де) не гляну; (де б не був хто-небудь) на кожному кроці; (на всьому просторі) від краю до краю; із (з) краю в край; (в Далі…
вразливе (болюче, дошкульне, слабе, слабке) місце у кого, чиє, в чому, чого; слаба (слабка) сторона; ахіллесова п’ята, книжн.; (риса характеру, на яку легко впливати) болюча (слаба, Далі…
(від веселощів, радості, нервового збудження) заходитися сміхом (реготом); на реготах; кидає (кидало) в сміх кого; (дуже весело, голосно) лускати зі (зо) сміху; (реготати, переважно в Далі…
