Великі художні збірки зазвичай першими з’являються в путівниках, але найсильніші враження часто дарують невеликі установи, присвячені конкретним людям, подіям чи ремеслам. Коли говорять про музеї Львова, варто пам’ятати саме про цей шар — меморіальні садиби, тематичні колекції, місця пам’яті. Тут менше зал і менше відвідувачів, а екскурсія рідко триває довше за годину, зате більше живих деталей: робочий стіл письменника, ноти співачки, камера, в якій чекали вироку. Розповідаємо, куди піти, якщо хочеться побачити місто крізь долі його мешканців.