Російсько-український словник сталих виразів

Російсько-український словник сталих виразів. Вирган І. О. Пилинська М. М. Харків, Прапор, 2000

Потреба на російсько-український словник сталих виразів зайшла в нас давно та й давно. Певне, ще тоді, як уперше твори російської літератури перекладалися українською мовою. Вкрай гостро, й дедалі все гостріше, цю потребу відчувають не тільки перекладачі, а й працівники газет, журналів, видавництв, радіомовлення, телебачення... Та й письменники, особливо молоді. Та й просто аматори українського слова.

Маючи на думці бодай частково зарадити лихові, ми й узялися скласти цього словника.

Звичайно, ми знали, що перед нами постануть неабиякі труднощі. Адже, як відомо, фразеологічні багатства української мови досі не те що не впорядковані, а й не всі зібрані. Не набагато більше зроблено щодо цього й у російській фразеології.

А втім, по тлумачних словниках російської мови, по російсько-українських та українсько-російських загальних, а також у кількох коротеньких фразеологічних словниках, що виходили за різних часів, фразеологічного матеріалу є чимало.

Чималенько такого матеріалу (з письмових та усних джерел) назбиралося за довгі роки й у нас.

Отож ми й поклали собі повибирати усе, на нашу думку, найцінніше та найпевніше, звести його докупи й упорядкувати.

Іноді, а саме в тих випадках, коли на якийсь російський сталий вираз чи фразеологічний зворот немає або нам не вдалося відшукати українського відповідника, ми вдавалися до описових засобів. Те саме робили й тоді, коли на український сталий вираз чи фразеологічний зворот бракує або, знов же таки, ми не могли відшукати відповідника російського.

Часом до російського сталого виразу, приказки, фразеологічного звороту, крім українського відповідника, додається ще й своєрідний описовий, образно-поетичний, до певної міри усталений вираз чи зворот. Або й кілька. Наприклад, до «бесчисленное множество»: «як цвіту по весні весняного; як зір на небі; як сміття» тощо, хоч і в російський мові є такі самі чи подібні звороти.

З практичних міркувань виходячи, подаємо в нашому словнику де-не-де й окремі звороти з прийменниками, включаємо дещицю і з керування дієслів та інших частин мови, а також поодинокі словосполучення й лексеми російської мови типу «сделать возможным что», «продолжающийся (продолжавшийся) несколько часов», «поперечная полоса» і под., що до них в українській мові, крім таких же чи аналогічних описових висловів, двослівних, трислівних позначень, маємо — часто або в певних лише випадках уживані — й однослівні відповідники: «уможливити що», «кількагодинний», «пересмуга», як і навпаки: «участвовать» (принимать участие в чем)» — «брати участь»; «новолуние» — «новий місяць, молодик» (а не «новомісяччя»). Отже, вміщаємо в словнику почасти й такий матеріал, що, строго кажучи, до фразеології в стислому значенні слова не належить, але становить певний суто практичний інтерес.

Словник побудовано за таким принципом: на чільному місці стоїть головне слово фразеологічного звороту чи групи зворотів. А самі звороти розміщено під цим словом в алфавітному порядку. Приміром, «авось да небось» слід шукати під словом «авось».

Прийменникові конструкції для зручності користування словником в окремі групи не виділено, а подано їх при відповідних головних словах цих конструкцій.

Щоб було ясніше, який стилістичний відтінок має той чи той фразеологічний зворот, перед багатьма з них у круглих дужках зроблено відповідні позначки. Наприклад, при фразеологізмах книжного характеру: (книжн.); з іронічним, жартівливим, зневажливим, глузливим і т. ін. забарвленням: (ірон.), (жарт.), (зневажл.), (глузл.) тощо.

Коли якесь слово у фразеологічному звороті чи синтаксичній сполуці має певний рівнозначний відповідник (чи й кілька), ми його (чи їх) ставимо в круглі дужки поряд першого. Як от: «теревені (дурниці) правити (городити)»; «наказати (наверзти, намолоти) сім мішків (три мішки) гречаної вовни».

Коли у фразеологічному звороті якесь слово чи його частина (наприклад, морфема) не обов'язкові, то вони стоять у квадратних дужках. Приміром: «коли [це] глядь; сподіватися (покладати надію) на щастя (на дастьбі [г])».

Більшість сталих зворотів заілюстровано прикладами з фольклору, з творів класиків української літератури та з творів сучасних письменників, а подекуди з висловів, що ми їх за різних часів і в різних місцевостях позаписували безпосередньо з народних уст. А як коли ми брали їх із наявних джерел, зокрема із Грінченкового словника.