Словник іншомовних слів

Словник іншомовних слів за редакцією О. С. Мельничука, Київ, 1974

Словник іншомовних слів – науково-популярне довідкове видання, призначене для найширших кіл читачів. Основна мета словника – дати коротке пояснення часто вживаних слів і термінів іншомовного походження, що ввійшли до лексичного складу української літературної мови. Велику увагу приділено тим іншомовним термінам, які стали інтернаціональними в зв’язку з сучасною науково-технічною революцією, надзвичайно швидким прогресом усіх галузей науки, техніки, культури, розвитком міжнародних контактів.

Одне з складних завдань упорядників і редакторів словника полягало у доборі термінів і слів за галузями знань. Суспільно-політична термінологія словника представлена найважливішими і найпоширенішими політичними, економічними, філософськими, історичними, соціологічними термінами іншомовного походження. Подано загальновживані терміни в галузі міжнародного права, дипломатії, юриспруденції. Включено терміни з етики, естетики, всіх жанрів літератури й мистецтва. Природнича термінологія включає ті іншомовні терміни всіх наук природничого циклу, зокрема фізики, математики, хімії, що не є вузькофаховими і вживаються не лише в спеціальній літературі, а і в науково-популярних виданнях, у різних сучасних засобах масової інформації. В галузі біологічних наук, крім загальнобіологічної термінології (дарвінізм, генетика тощо), подаються родові й видові назви тих тварин і рослин, які можуть становити загальний інтерес. У словнику наведено поширені медичні й ветеринарні терміни, у т. ч. назви хвороб людини й тварин та основних (з вживаних тепер у нашій країні) лікарських препаратів і засобів. У галузі геолого-мінералогічних наук наведено, зокрема, іншомовні назви найважливіших гірських порід, мінералів, руд тощо.

Технічна термінологія охоплює насамперед назви тих машин, приладів, пристроїв, апаратів тощо, які мають на сучасному етапі широке застосування, а також найважливіші терміни з технології всіх галузей виробництва, організації й практики будівництва, транспорту, зв’язку та інших галузей господарства.

Словник включає також певну кількість іншомовних слів переважно побутового вжитку, що увійшли до сучасної української літературної мови. Зважаючи на піднесення загальноосвітнього і культурного рівня широких мас читачів, у цьому виданні не наводяться загальновідомі слова іншомовного походження типу абажур, кафе тощо. Не пояснюються також загальновідомі похідні слова, що мають спільний корінь з поданим у словнику основним терміном. Наприклад, при наявності терміна геологія похідний – геолог вважається цілком зрозумілим для читача.

Наприкінці книги подано найважливіші іншомовні слова і вирази, які вживаються в латинському написанні.

Статті словника складаються з слова-заголовка, етимологічної довідки (пояснення походження іншомовного слова) та дефініції (визначення). В разі потреби стисло подаються додаткові пояснення. Особливо важливі статті мають розгорнутий характер.

Слова-заголовки набрано напівжирним шрифтом. Усі вони подаються з наголосом, іноді з двома, якщо слово вимовляється з подвійним наголосом, наприклад: анапест, патина.

Заголовок складається з одного, рідше – двох іноземних слів. Іноді заголовок являє собою поєднання іншомовного і українського слів, які позначають одне поняття (наприклад, аскорбінова кислота). Слова-заголовки подаються переважно в однині. Заголовок дається в множині, якщо це відповідає загальноприйнятій практиці (наприклад, кінази).

Слова-омоніми подаються в одній статті, якщо вони походять від того самого іншомовного слова. Перед дефініцією кожного з них ставиться цифра з дужкою. Якщо ж такі слова різного походження, то на них даються окремі статті. Тоді біля слова-заголовка вгорі ставиться порядкова цифра. Наприклад:

ДІЄТА 1 (від грец. δίαιτα – спосіб життя, режим харчування) – ...
ДІЄТА 2 (від лат. dies – день) – ...
Посилання на такі слова також даються з цифровими позначками.
В етимологічній довідці наведено іншомовне слово або слова, від яких даний термін походить. Наприклад:

ІНТЕГРАЦІЯ (від лат. integratio – поповнення, відновлення) –...
СТАТУС-КВО (від лат. status quo ante bellum – довоєнне становище) – ...
Щоб збільшити інформативність словника, в етимологічній довідці вказується також і першоджерело, від якого походить слово-заголовок. Наприклад:

ГРОТЕСК (франц. grotesque, італ. grottesco – химерний, від grotta – печера) – ...
Якщо слово-заголовок і подане в етимологічній довідці іншомовне слово мають однакове значення, то останнє слово не перекладається. Зазначається лише по можливості первісне джерело. Наприклад:

ГАРАНТІЯ (франц. garantie) –...
КОМП’ЮТЕР (англ. computer, від лат. computo – рахую, обчислюю) –...
Нерідко значення слова-заголовка істотно відрізняється від основного значення того іншомовного слова, від якого воно походить. У цьому разі дається буквальний переклад (з позначкою «букв.»). Наприклад:

БАЛАНС (франц. balance, букв. – терези) – ...
КАПРИЧЧІО (італ. сарrіссіо, букв. – примха, каприз) – ...
Щоб уникнути численних повторень в етимологічних довідках, найчастіше вживані словотворчі елементи даються як окремі статті (агро..., біо..., гідро..., гіпо..., ...графія, ...логія, ...трофія, ...фобія тощо).
Етимологічна довідка може складатися з посилань на назви інших статей, де подано відповідну етимологію. Наприклад: КОНФРОНТАЦІЯ (від кон... і фронт) – ...
МЕТОДОЛОГІЯ (від метод і ...логія) – ...
В етимологічній довідці не даються, як правило, посилання більш як на два компоненти слова. Наприклад:

ГІДРОГЕОЛОГІЯ (від гідро... і геологія), а не (від гідро..., гео... і ...логія). Коли основа латинського або грецького слова, наведеного в етимологічній довідці в називному відмінку, не ясна, то поряд у круглих дужках подається родовий відмінок його. У цьому разі вся етимологічна довідка береться в квадратні дужки. Наприклад:

ПАТЕНТ [від лат. patens (patentis) –відкритий, очевидний] – ...
ФОТАРІЙ [від грец. φώς (φωτός) – світло] – ...
Якщо слово-заголовок утворене з частин іншомовних слів, то компоненти цих слів, які не беруть участі в його формуванні, подаються в круглих дужках, а вся етимологічна довідка – в квадратних. Наприклад:

БЕСАЛОЛ [від бе (ладонна) і салол] – ...
Латинські і грецькі дієслова та переклад їх українською мовою в етимологічних довідках даються у формі першої особи однини. Дієслова, взяті з інших мов, наводяться в інфінітиві.
Коли слово-заголовок запозичене з маловідомої або малопоширеної мови, то в етимологічній довідці дається лише вказівка на мову, з якої походить це слово. Наприклад:

КАУРІ (маорійське) – ...
При словах-заголовках, які походять від власних назв, етимологічна довідка, коли в дефініції немає відповідної згадки, подається, як правило, в кінці статті. Наприклад, у кінці статті «ДИЗЕЛЬ» зазначається: «Від прізвища німецького винахідника Р. Дізеля». Іншомовні слова в етимологічних довідках пишуться латинськими або грецькими літерами, якщо мови, з яких узято ці слова, мають відповідну графіку. В решті випадків іншомовні слова пишуться українськими літерами. У тих випадках, коли слово-заголовок походить від іншомовного слова, яке зустрічається в дефініції і разом з тим є словом-заголовком іншої статті, де пояснюється його походження, таке слово в дефініції набирається курсивом, а етимологічна довідка не наводиться. Наприклад:

НІОБІТ – ... руда ніобію.
У статтях, де походження слова-заголовка не встановлено, етимологічна довідка подається з позначкою «здогадно» або зовсім не подається.
Якщо зміст слова-заголовка пояснено в іншій статті, то після етимологічної довідки дається вказівка на цю статтю. Наприклад:

ІНЦУХТ (нім. Inzucht, від in – в і Zucht – розведення) – те саме, що й інбридинг.
Слово-заголовок, коли воно згадується в тексті, позначається літерною абревіатурою. Наприклад, у статті «СОЦІАЛІЗМ» зазначено: «В ході свого розвитку С. поступово переростає в комунізм».
Іноді з тексту статті неясно, до якої галузі знань належить дане поняття. Тоді після етимологічної довідки, перед дефініцією, подано курсивом відповідну позначку: геогр., мовозн., матем., мед. тощо.
У тексті статей застосовуються загальноприйняті в літературі скорочення (див. Скорочення у словнику іншомовних слів).
Одиниці сучасних мір подаються загальновживаними умовними позначеннями: г (грам), л (літр), см2 (квадратний сантиметр), т (тонна) тощо. Ці позначення набрано курсивом.
У словнику застосовується система посилань. Іншомовні слова, на які даються посилання, набрано курсивом. Посилання вказує, що на дане слово в словнику є стаття, отже дає змогу ознайомитися з цим поняттям.
Коли наприкінці статті зазначається інша назва терміна, то ця назва подається курсивом. Наприклад:

АЛОГАМІЯ (від ало... і ...гамія) – запилення квітки пилком іншої квітки. Інша назва – чужозапилення.
Коли слово-заголовок є прикметником, то в тексті статті двослівні назви понять, до складу яких входить цей прикметник, подаються курсивом. Наприклад, у статті «ПОЛІТИЧНИЙ» назви понять «п. лад», «п-а партія», «п. страйк» подаються курсивом. Якщо в статті при основному терміні є слова, які уточнюють, конкретизують поняття, то вони пишуться курсивом. Наприклад, у статті «МОНОПОЛІЯ» слова «М. валютна», «М. капіталістичні» подаються курсивом.
Коли в статті, слово-заголовок якої є назвою роду тварин або рослин, зазначаються назви видів, то вони подаються курсивом. Наприклад, у статті «ОЛИВА» видові назви «О. європейська, або оливкове дерево» подаються курсивом.