идти

— Богатство не идёт ему на пользу, впрок.
Багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку).
— Вода идёт на убыль, убывает.
Вода спадає (убуває); вода йде на спад; (розм. образн.) воду смикнуло.
— Время идёт.
Час іде (минає, збігає, біжить, пливе, спливає).
— Всё идёт как по маслу.
Усе йде як по маслу; усе котиться як на олії; (образн.) усе йде (котиться), як помазаний (помащений) віз.
— Всё идёт хорошо.
Усе гаразд; усе йде гаразд (добре); усе йдеться (ведеться) добре (гаразд).
— Год шёл за годом.
Рік минав (збігав) по рокові (за роком).
— Голова кругом идёт.
Голова обертом іде; у голові наморочиться.
— Дело идёт на лад.
Діло (справа) йде на (в) лад; діло (справа) йде (ведеться) добре (гаразд); діло (справа) кладеться на добре; діло (справа) налагоджується (вирівнюється).
— Дело идёт о...
Ідеться (йде) про (за)...; (мова) мовиться про (за)...
— Дождь идёт.
Дощ iде (падає); дощить.
— Ей шёл, пошел уже шестнадцатый год.
Вона вже у шістнадцятий рік уступає, уступила; їй уже на шістнадцятий рік (на шістнадцяту весну) ішло, пішло (повертало, повернуло, завертало, завернуло, переступало, переступило); їй ішов, пішов уже шістнадцятий рік.
— Жизнь идёт, дела идут своим порядком, ходом, чередом.
Життя йде, діла (справи) йдуть своїм ладом (своєю чергою, своїм звичаєм); життя йде собі, справи (діла) йдуть собі як ішли.
— Идём, идёмте.
Ходімо, (рідше ідімо).
— Идёт!
Гаразд!; добре!; згода!
— Идёт как корове седло.
Пристало як свині наритники (як корові сідло). || Така подоба як свиня в хомуті. Пр. Так до діла, як свиня штани наділа. Пр.
— Идёт к добру.
На добро (на добре) йдеться.
— Идёт слух, молва о ком, о чём.
Чутка йде (ходить) про кого, про що; поговір (поголоска) йде про кого, про що; (про гучну чутку) гуде слава про кого, про що.
— Иди, идите сюда!
Ходи, ходіть (іди, ідіть) сюди!
— Идти на все четыре стороны.
Під чотири вітри йди; іди на всі чотири.
— Идти (брать начало) от кого, от чего.
Іти (братися, починатися, брати початок) від кого, від чого.
— Идти в гору (перен.).
Іти вгору; підноситися; набувати ваги (сили).
— Идти в ногу.
Іти (ступати) в ногу; іти нога за ногою з ким; іти ступінь у ступінь.
— Идти в обход.
Іти в обхід (круга, околяса, околясом).
— Идти во вред кому, чему.
На шкоду йти кому, чому.
— Идти войной на кого.
Іти війною на кого; іти на кого; іти воювати кого.
— Идти впереди (предводительствовать).
Перед вести (держати); іти попереду; передувати.
— Идти вразрез с чем.
Різнитися з чим; суперечити (іти всупереч) чому.
— Идти в руку кому.
Іти в руку (на руку) кому; вестися кому.
— Идти за кем, за чем (для обозначения цели).
Іти по кого, по що. || Я піду по м'ясо, щоб було що в борщ. Казка. Чого прийшов? По що? М. Куліш. По хліб ішла дитина. Тичина.
— Идти за кем, за чем (следом).
Іти за ким, за чим.
— Идти к делу.
Стосуватися (припадати) до речі; бути до діла (до речі).
— Идти ко дну.
Іти (спускатися) на дно; (іноді фольк.) на спід потопати.
— Идти кому.
Бути до лиця; личити; пасувати.
— Идти, куда глаза гладят.
Іти світ за очі (за очима); іти заочі; іти куди очі; іти, куди ведуть (поведуть, несуть, понесуть, утраплять) очі; іти, куди очі спали (світять, дивляться); іти кругасвіта; іти навмання.
— Идти к цели.
Іти (прямувати, простувати) до мети.
— Идти к чему.
Личити (пасувати) до чого.
— Идти медленным шагом.
Іти тихо; іти тихою (повільною) ходою (ступою); ступати тихою ступою. || Іду я тихою ходою. Шевченко. Ой ступай же, кониченьку, тихою ступою. Н. п.
— Идти на авось.
Іти навмання (на відчай, напропале); сподіватися на щастя (на вдачу, розм. на дасть-бі).
— Идти на всех парах.
Іти повним ходом.
— Идти на всё.
Наважуватися (насмілюватися) на все; пускатися на все.
— Идти навстречу кому.
Іти (іноді братися) назустріч (устріч, устріть, навстріч) кому; іти навпроти кого.
— Идти наперекор кому.
Іти наперекір (насупереки) кому; на пеню кому робити.
— Идти на поводу у кого.
Іти на поводі (на повідку) у кого; слухатися сліпо кого.
— Идти на попятную, идти на попятный двор.
Підступатися (відмагатися) від чого; задкувати.
— Идти напролом.
Пробоєм іти; (іноді) іти напролом.
— Идти наудачу.
Іти навмання (навманяки, на галай-балай, на галай на балай); іти на відчай (на щастя).
— Идти поддаваться на удочку.
Іти на гачок.
— Идти на хлеба к кому (нар.).
Іти на хліб до кого; іти на чий хліб (на чий харч); (лок.) іти на дармоїжки.
— Идти на что.
Іти на що; приставати на що; пускатися на що.
— Идти, не зная дороги.
Іти навмання; іти, не знаючи дороги (шляху); іти (блукати) без дороги.
— Идти окольным путём.
Іти круга (околяса); іти стороною; іти кружною (об'їзною) дорогою; іти кружним (об'їзним) шляхом; (образн.) іти поза городами (іноді позавгорідно).
— Идти переваливаясь.
Іти перевальцем (перехильцем, переваги-ваги); іти перехиляючись (вихитуючись) з боку на бік; коливати.
— Идти пешком.
Іти пішки (пішо, піхотою).
— Идти плечо к плечу, ряд к ряду.
Іти плече з плечем, лава з лавою (при лаві лава).
— Идти под венец, к венцу.
Іти до вінця (до шлюбу); (образн.) ставати під вінець; ставати на рушник (на рушники).
— Идти подпрыгивая.
Іти вистриба (вистрибом); іти вискоком (підскоком, виплигом).
— Идти, пойти замуж.
Іти, піти заміж; віддаватися, віддатися; дружитися, одружитися; шлюб брати, узяти (іноді лок. зашлюбитися); (образн. давн.) покривати, покрити косу (голову); завивати, завити голову рушником; зав'язувати, зав'язати голову (косу, коси).
— Идти, пойти по стопам чьим.
Іти, піти чиїми слідами; іти, піти за чиїм слідом; ступати, ступити у слід кому; спадати, спасти на чию стежку; (недокон.) наслідувати кого; топтати чию стежку.
— Идти по круговой линии.
Іти круга; іти колючи; колувати.
— Идти по направлению к чему.
Прямувати (простувати) до чого; іти в напрямі (в напрямку) до чого.
— Идти по улице, по полю, по берегу.
Іти вулицею, полем (іноді по вулиці, по полю), берегом...
— Идти по чьим следам (перен.).
Іти чиїми слідами; спадати на стежку чию; топтати стежку чию.
— Идти пошатываясь.
Іти заточуючись; точитися (заточуватися).
— Идти прямо, напрямик к чему, куда.
Іти просто (прямо) до чого; куди; простувати (зрідка простати) до чого, куди; прямувати до чого, куди; іти навпростець до чого, куди.
— Идти рядами.
Іти лавами (рядами).
— Идти с веком наравне.
Іти нарівні з віком (з добою); іти з духом часу (доби); потрапляти часові.
— Идти своей дорогой, своим путём.
Іти своею дорогою (своїм шляхом, своею тропою); топтати свою стежку.
— Идти семеня ногами.
Дріботіти (дрібцювати).
— Идти следом, вслед за кем.
Іти слідом (услід, слідком) за ким; іти у тропі (тропою) з ким.
— Идти стеной.
Лавою (стіною) йти.
— К тому идёт дело.
На те воно (до того воно) йдеться.
— Куда ни шло.
Ще якось може; де наше не пропадало!
— К чему идёт дело.
До чого воно йдеться; до чого це йдеться (приходиться); на що воно збирається (на що заноситься).
— Лёд идёт по реке.
Крига (лід) іде рікою (річкою, на річці).
— Медленно идти.
Іти помалу (поволі); іти нога за ногою; плентатися (плуганитися, чвалати, згруб. пхатися).
— Не идёт тебе так говорить.
Не личить (не годиться, не подоба, не пристало) тобі так казати.
— Ничего в голову не идёт (разг.).
Нічого в голову (до голови) не йде (не лізе); ніщо голови не береться.
— Один раз куда ни шло.
Один раз іще якось можна; раз мати породила.
— Он на всё идёт.
Він на все пристає (йде).
— О чём идёт речь?
Про (за) що йдеться?
— Работа идёт хорошо.
Робота (праця) йде (посувається) добре; працюється добре.
— Разговор, речь идёт, шёл о чём-либо.
Ідеться, ішлося про (за) що; розмова йде; ішла про (за) що; річ ведеться, велася про (за) що, (мова) мовиться, мовилася про (за) що.
— Речь идёт о том, чтобы.
Ідеться про те, щоб...; (мова) мовиться про те, щоб...
— Снег идёт.
Сніг іде (падає); сніжить.
— Товар этот не идёт с рук.
Крам цей не йде (погано збувається); на цей крам немає попиту.
— Хозяйство идёт хорошо.
Господарство ведеться добре.
— Шли годы.
Минали роки (літа).
— Это в счёт не идёт.
На це можна не вважати (не зважати); цього не треба брати до уваги.
— Эта дорога идёт в город.
Ця дорога веде (прямує) до міста; цей шлях лежить до міста.
— Я не в состоянии идти.
Я не можу йти; мені несила йти; я вже не підійду; (іноді образн.) я ніг не підволочу.

Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.