ка

— Ану-ка, ануте-ка.
Ану лишень; ану-бо; анумо. || Анумо знову віршувать. Шевченко. Пріся: і справді, сестри, — нум варити пиво. Кочерга.
— А поворотиська.
А повернись лишень; а повернись-но (іноді бо).
— Дай-ка, дайте-ка (разг.).
Дай лишень, дайте лишєнь; дай-но, дайте-но; дай-бо, дайте-бо; ке лишень, кете лишень. || А ке лиш, дівко, вогню люльку запалити, підходячи до печі, промовив Грицько. Мирний. Кете лиш кресало Та тютюну, щоб, знаєте, Дома не журились. Шевченко.
— Иди-ка, идите-ка сюда!
Ходи (іди), ходіть (ідіть) лишень сюди!; ходи-но (іди-но), ходіть-но (ідіть-но) сюди!; іди-бо (ходи-бо), ідіть-бо (хо-діть-бо) сюди!
— На-ка, нате-ка вот!
Ось на, ось нате!; на-бо, нате-бо!; на, нате лишень!; нате-но!; візьми, візьміть!
— Полетим-ка.
Полетімо (полиньмо). || Линьмо, линьмо в гори. Українка.
— Споём-ка песенку.
Заспіваймо пісеньки (пісеньку); ну-мо пісеньки співати.

Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.