работа

— Брать, взять в работу кого (разг.).
Брати, узяти в роботу кого.
— Браться, взяться (приниматься, приняться) за работу.
Братися, узятися (ставати, стати) до роботи (до праці).
— Вести работу.
Працювати (робити); провадити роботу; (іноді тавтологічне) робити роботу. || Та прийшов же я та й у суботу, та нема Солохи — робить роботу. Н. п.
— Всегда работа у кого, не выходит из работы кто.
Завжди робота у кого, не виходить з роботи хто; виробу нема кому.
— Работа денежку копит, а хмель денежку топит.
Карти й пиття не доводять до пуття. Пр. Ходив би в злоті, якби не дірка в роті. Пр. Заробив кревно та й пропив певно. Пр.
— Работа не волк, в лес не убежит.
Робота не ведмідь, у ліс не втече. Пр. Гуляй, тату, завтра свято. Пр. Сиди, Векло, ще не смеркло. Пр. Ще далеко Ілля, ще напряду я. Пр. Сиди, Тетяно, бо ще рано. Пр.
— Работа по составлению словаря.
Робота (праця) коло складання (над складанням) словника.
— Работа по хозяйству.
Робота (праця) в господарстві.
— Сегодняшней работы на завтра не откладывай.
Що маєш робити — роби сьогодні, бо тільки один сир одкладений добрий. Пр. Одклад не йде на лад. Пр. Краще тепер, як у четвер. Пр. З одкладу не буде ладу. Пр.
— Сизифов труд (сизифова работа).
Див. сизифов.
— Топорная работа.
Незграбна (груба) робота; робота — аж пальці знати.
— По работе и плата.
Яка робота, така й плата. Пр. Хто робить — голий не ходить. Пр. Хто вітрові служить, тому димом платять. Пр. Як собаку годують, так він і гавка. Пр.

Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.