гарний

(про людину) ні в казці (казках) не сказати, ні пером написати, нар.-поет.; хоч з лиця воду пий (води напийся), нар.-поет.; хоч картину малюй; хоч ікону малюй, заст.; хоч у рамці (рямця) вправ; хоч куди; як сонце; як зоря; очей (ока) не відірвати (не відірвеш, не відвести) від кого; брати на себе очі; хоч малюй, хоч цілуй, жарт.
Ястшембський похвалився їм, що знайшов собі таку дівчину-красуню, за яку ні в казках не сказати, ні пером написати (Нечуй-Левицький, 3, 1965, с. 176); – Молодиця ти гарна, кругом бігом, а з лиця хоч воду пий… (Чумак, Три шляхи, 1984, с. 225); – Гарний, хоч з лиця вода напийся, ще й до того розумний (Нечуй-Левицький, 9, 1967, с. 226); Дівка здорова, чиста, хоч води напийся. Недурно парубки зазираються на неї (Коцюбинський, 2, 1955, с. 14); Йому подобається і їхня ніяковість, і їхня упертість, і молода сила, що проглядає навіть крізь незграбну нужденну одежу. «Одягни їх по-людськи – і хоч картину малюй» (Стельмах, 1, 1982, с. 100); От і почав свою скриню перебирати і таким вийшов, хоч ікону малюй та в церкву неси… (Стельмах, 4, 1983, с. 50); Зате в Степана Семеновича дочки – кожну хоч у рямця вправ (Панас Мирний, 2, 1954, с. 107); А Іван парубок – хоч куди (Панас Мирний, 2, 1969, с. 104): А дівчина була – як сонце (Марко Вовчок, 1, с. 39); Ти як зоря на небі – од тебе не одірвеш і ока (Старицький, 3, 1964, с. 53); Він у неї красень, що брови, а що личко гоже, від такого очей не одведеш (Збанацький, Пригоди Івана Коструба, 1984, с. 125); Та й красивий же, вражий син, який! Так і бере на себе очі (Панас Мирний, 6, 1970, с. 208); У гніву, зопалу не завважила , що коло дверей стоїть такий галанець – хоч малюй, хоч цілуй (Марко Вовчок, 6, 1956, с. 284).

Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.