(у далекому минулому) во врем’я оно,заст., ірон.;во дні (в дні) они, заст.;в оний час, заст., уроч.;за царя Гороха , жарт.;за царя Хмеля , жарт.;за царя Панька (Томка) , жарт. Колись то ще,во врем’я оно,Помпілій Нума, римський цар… Втомившись пишучи закона, Пішов любенько погулять і одпочить (Шевченко, 2, 1953, с. 335); Старенька сестро Аполлона, Якби ви часом хоч на час Придибали-таки до нас Та, як бувалово дні они,Возвисили б свій божий глас До оди (Шевченко, 2, 1963, с. 90); Якв оний час,так і тепер на муку Віддав би ти апостолів своїх… (Старицький, Поетичні твори, 1958, с. 73); Та й давно, то, мабуть, було, щеза царя Гороха, як було людей трохи? (Кропивницькнй, Вибрані твори, 1967, с. 44); – За царя Гороха,значить? – чухаючись, одказав Сидір (Панас Мирний, 3, 1969, с. 508); Давно це, братця, було, щеза царя Хмеля, як було людей жменя (Кропивницький, Вибрані твори, 1967, с. 42); За царя Томка, як була земля тонка (Номис, № 6856); Колись, ще«за царя Панька, як була земля тонка»,приходили до лиманів бердянських люди.., заривалися в калюжу, лежали під сонцем у тій густій багнюці й вилазили з неї дужими та кріпкими (Остап Вишня, 2, 1974, с. 297).
Якщо це не те, що Ви шукали, тоді спробуйте пошукати серед усіх словників нашого сайту або ж у вікіпедія.